|
|
|
|
литовский словарь / susigauti | |
susigáuti (susigáuna, susigãvo) поймать/ловить (себе, для себя)
/ru/
поймать, словить (себе, для себя)
склонение/спряжение словаглагол
| indicative. |
|---|
| present | past | past frequentative | future |
|---|
| 1p.sg. | susigaunu | susigavau | susigaudavau | susigausiu |
|---|
| 2p.sg. | susigauni | susigavai | susigaudavai | susigausi |
|---|
| 3p.sg. | susigauna | susigavo | susigaudavo | susigaus |
|---|
| 1p.pl. | susigauname, susigaunam | susigavome, susigavom | susigaudavome | susigausime |
|---|
| 2p.pl. | susigaunate | susigavot, susigavote | susigaudavote | susigausite |
|---|
| 3p.pl. | susigauna | susigavo | susigaudavo | susigaus |
|---|
| subjunctive. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | susigaučiau | susigautumėme, susigautume |
|---|
| 2p. | susigautumei, susigautum | susigautumėte |
|---|
| 3p. | susigautų | susigautų |
|---|
| imperative. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | | susigaukim, susigaukime |
|---|
| 2p. | susigauk, susigauki | susigaukite, susigaukit |
|---|
| 3p. | tesusigauna, tesusigaunie | tesusigaunie, tesusigauna |
|---|
|
