|
|
|
|
литовский словарь / prakulti | |
prakùlti (pràkulia, prakū́lė)
1. промолотить/ промолачивать;
2. šnek. приправить/приправлять
склонение/спряжение словаглагол
| indicative. |
|---|
| present | past | past frequentative | future |
|---|
| 1p.sg. | prakuliu | prakūliau | prakuldavau | prakulsiu |
|---|
| 2p.sg. | prakuli | prakūlei | prakuldavai | prakulsi |
|---|
| 3p.sg. | prakulia | prakūlė | prakuldavo | prakuls |
|---|
| 1p.pl. | prakuliam, prakuliame | prakūlėme, prakūlėm | prakuldavome, prakuldavom | prakulsim, prakulsime |
|---|
| 2p.pl. | prakuliat, prakuliate | prakūlėte, prakūlėt | prakuldavote, prakuldavot | prakulsite, prakulsit |
|---|
| 3p.pl. | prakulia | prakūlė | prakuldavo | prakuls |
|---|
| subjunctive. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | prakulčiau | prakultumėm, prakultume, prakultumėme |
|---|
| 2p. | prakultumei, prakultum | prakultumėte, prakultumėt |
|---|
| 3p. | prakultų | prakultų |
|---|
| imperative. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | | prakulkime, prakulkim |
|---|
| 2p. | prakulk, prakulki | prakulkit, prakulkite |
|---|
| 3p. | teprakulia, teprakulie | teprakulie, teprakulia |
|---|
|
