|
|
|
|
литовский словарь / klekti | |
klèkti (kleñka, klẽko) šnek.
1. слёживаться, оседать (apie žemę); принимать закал (apie duoną);
2. žr. krešėti
склонение/спряжение словаглагол
| indicative. |
|---|
| present | past | past frequentative | future |
|---|
| 1p.sg. | klenku | klekau | klekdavau | kleksiu |
|---|
| 2p.sg. | klenki | klekai | klekdavai | kleksi |
|---|
| 3p.sg. | klenka | kleko | klekdavo | kleks |
|---|
| 1p.pl. | klenkame, klenkam | klekom, klekome | klekdavome, klekdavom | kleksim, kleksime |
|---|
| 2p.pl. | klenkat, klenkate | klekot, klekote | klekdavot, klekdavote | kleksit, kleksite |
|---|
| 3p.pl. | klenka | kleko | klekdavo | kleks |
|---|
| subjunctive. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | klekčiau | klektume, klektumėme, klektumėm |
|---|
| 2p. | klektum, klektumei | klektumėte, klektumėt |
|---|
| 3p. | klektų | klektų |
|---|
| imperative. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | | klekime, klekim |
|---|
| 2p. | klek, kleki | klekite, klekit |
|---|
| 3p. | teklenkie, teklenka | teklenkie, teklenka |
|---|
|
