|
|
|
|
литовский словарь / sugrumti | |
sugrùmti (sùgrumia, sugrū́mė)
1. согнать/сгонять;
s. gývulius į̃ tvártą — согнать скот в хлев;
2. разбить/разбивать;
s. príešą — разбить врага
склонение/спряжение словаглагол
| indicative. |
|---|
| present | past | past frequentative | future |
|---|
| 1p.sg. | sugrumiu, sugrumu | sugrūmiau | sugrumdavau | sugrumsiu |
|---|
| 2p.sg. | sugrumi | sugrūmei | sugrumdavai | sugrumsi |
|---|
| 3p.sg. | sugrumia, sugruma | sugrūmė | sugrumdavo | sugrums |
|---|
| 1p.pl. | sugrumam, sugrumiame, sugrumiam, sugrumame | sugrūmėme, sugrūmėm | sugrumdavome, sugrumdavom | sugrumsime, sugrumsim |
|---|
| 2p.pl. | sugrumate, sugrumiat, sugrumiate, sugrumat | sugrūmėt, sugrūmėte | sugrumdavote, sugrumdavot | sugrumsit, sugrumsite |
|---|
| 3p.pl. | sugrumia, sugruma | sugrūmė | sugrumdavo | sugrums |
|---|
| subjunctive. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | sugrumčiau | sugrumtume, sugrumtumėme, sugrumtumėm |
|---|
| 2p. | sugrumtum, sugrumtumei | sugrumtumėt, sugrumtumėte |
|---|
| 3p. | sugrumtų | sugrumtų |
|---|
| imperative. |
|---|
| sg. | pl. |
|---|
| 1p. | | sugrumkim, sugrumkime |
|---|
| 2p. | sugrumki, sugrumk | sugrumkite, sugrumkit |
|---|
| 3p. | tesugruma, tesugrumia, tesugrumie | tesugruma, tesugrumie, tesugrumia |
|---|
|
