/ru/
торопить; погонять
/en/
1. fly; 2. (raginti) hurry, press
склонение/спряжение слова
глагол| indicative. | ||||
|---|---|---|---|---|
| present | past | past frequentative | future | |
| 1p.sg. | skraidinu | skraidinau | skraidindavau | skraidinsiu |
| 2p.sg. | skraidini | skraidinai | skraidindavai | skraidinsi |
| 3p.sg. | skraidina | skraidino | skraidindavo | skraidins |
| 1p.pl. | skraidiname, skraidinam | skraidinom, skraidinome | skraidindavom, skraidindavome | skraidinsim, skraidinsime |
| 2p.pl. | skraidinate, skraidinat | skraidinote, skraidinot | skraidindavote, skraidindavot | skraidinsit, skraidinsite |
| 3p.pl. | skraidina | skraidino | skraidindavo | skraidins |
| subjunctive. | ||
|---|---|---|
| sg. | pl. | |
| 1p. | skraidinčiau | skraidintumėme, skraidintume, skraidintumėm |
| 2p. | skraidintum, skraidintumei | skraidintumėte, skraidintumėt |
| 3p. | skraidintų | skraidintų |
| imperative. | ||
|---|---|---|
| sg. | pl. | |
| 1p. | skraidinkim, skraidinkime | |
| 2p. | skraidink, skraidinki | skraidinkite, skraidinkit |
| 3p. | teskraidinie, teskraidina | teskraidina, teskraidinie |