/ru/
шевелить, двигать
/en/
stir; move ; (uodegą) wag
склонение/спряжение слова
глагол| indicative. | ||||
|---|---|---|---|---|
| present | past | past frequentative | future | |
| 1p.sg. | krutinu | krutinau | krutindavau | krutinsiu |
| 2p.sg. | krutini | krutinai | krutindavai | krutinsi |
| 3p.sg. | krutina | krutino | krutindavo | krutins |
| 1p.pl. | krutinam, krutiname | krutinom, krutinome | krutindavome, krutindavom | krutinsime, krutinsim |
| 2p.pl. | krutinat, krutinate | krutinote, krutinot | krutindavot, krutindavote | krutinsit, krutinsite |
| 3p.pl. | krutina | krutino | krutindavo | krutins |
| subjunctive. | ||
|---|---|---|
| sg. | pl. | |
| 1p. | krutinčiau | krutintume, krutintumėme, krutintumėm |
| 2p. | krutintum, krutintumei | krutintumėt, krutintumėte |
| 3p. | krutintų | krutintų |
| imperative. | ||
|---|---|---|
| sg. | pl. | |
| 1p. | krutinkim, krutinkime | |
| 2p. | krutink, krutinki | krutinkit, krutinkite |
| 3p. | tekrutina, tekrutinie | tekrutinie, tekrutina |